Що якщо відмотати до того, як все стане ясно?
Sunrise, Before, автор Іян Ґарвуд, Університет Глазго, Великобританія, 2020, 5’32’’
Відень. Письменник Голі Мартінз з «Третьої людини» (реж. Керол Рід, 1949) тільки приїхав до австрійської столиці. А у «Листі незнайомки» (реж. Макс Офюльс, 1948) Ліза іще танцює разом з музикантом Стефаном Брандтом. В цей час закохані Джессі і Селін з «До сходу сонця»(реж. Річард Лінклейтер, 1995) блукають віденськими вуличками, спостерігаючи за цими героями.
У своєму есеї Іян Ґарвуд вдається до давньої сінефільської гри «що якщо..?» і відмотує в усіх цих «віденських» фільмах події до критичної точки розлуки. До того, як Анна пройде повз Голі у фінальній сцені; до того, як Стефан дочитає трагічний лист від Лізи; до того, як Селін і Джессі роз’їдуться і вулиці Відня спорожніють. Час відмотано до того, як все зникне. Що тепер буде далі?
